
Книга – кращий друг. Підбірка від Гюнель Бабакішієвої
Що може бути краще взимку, ніж спокійний вечір вдома під м’яким плетом та з чашкою запашного чаю чи кави? Вірно! Все вище перераховане, плюс – улюблена книга. Тож, до вашої уваги підбірка улюблених книг від експертки Центру «Ейдос» Гюнель Бабакішієвої.
Книга №1. Еріх Марія Ремарк «Повернення».

Ремарк – один з найвідоміших німецьких письменників XX століттяРемарка вважають одним з письменників «втраченого покоління». Ця група «розсерджених молодих людей», які пройшли жахи Першої світової війни і побачили післявоєнний світ зовсім не таким, яким він бачився з окопів. До цього покоління належали також Олдінгтон, Дос Пассос, Хемінгуей і Фіцджеральд. Їх книжки шокували західну публіку.
«Я прочитала багато книг про війни, як художні, так і документальні. Але найбільше враження на мене справив невеликий роман Ремарка “Повернення”. Закінчилася Перша світова, ніби всі жахіття позаду. З фронту повертаються хлопці, які попали на війну одразу після школи. Вдома солдати не знаходять підтримки серед рідних, не можуть повернутися до звичайного мирного життя. В них немає жодних навичок – як професійних, так і соціальних. Вони вміють тільки воювати і вбивати, а тепер їм доведеться інтегруватися в суспільство, яке хоче якнайшвидше забути про війну.
Якщо ви читали роман “На західному фронті без змін” – “Повернення” це по суті його епілог», – каже Гюнель.
Книга № 2. Ліон Фейхтванґер «Лже-Нерон».

Фейхтванґер – німецький письменник єврейського походження. Один з найбільш читаних у світі німецькомовних авторів. Працював в жанрі історичного роману. Після приходу до влади в Німеччині Гітлера письменник емігрував до Франції, де в 1936 році вийшов його новий роман Der falsche Nero («Лже-Нерон»), в якому під маскою жорстокого і брехливого римського імператора виведений образ сучасного фюрера.
«Хочу порадити роман Фейхтвангера “Лже-Нерон”. Історію двійника Нерона, звичайного гончара Теренція, якого колишній сенатор хоче привести до влади під виглядом справжнього Нерона, якому вдалося врятуватися. Ця історія пронизана політичними інтригами, людськими пороками та прикладами маніпуляції народом».
Але цей роман не тільки про давні часи. Фейхтвангер ненавидів режим Гітлера і в цій історії він наділив негативних героїв рисами представників рейху. В нікчемі Теренції, оточеному “ореолом” влади і манією величі, який деякий час з успіхом маніпулює народними масами, легко проглядається образ Адольфа Гітлера: огрядний, грубий, обвішаний орденами і потопаючий в розкоші офіцер Требон списаний з Германа Герінга, а кволий, але кровожерливий і вкрай красномовний раб Кнопс – з міністра пропаганди Йозефа Геббельса», – описує роман Гюнель Бабакішієва.
Книга №3. Цикл романів Моріса Дрюона «Прокляті королі».

Увага всім фанатам Гри престолів!!!
«В цьому романі є все, – пише сучасний американський письменник-фантаст, сценарист, продюсер і редактор, лауреат багатьох літературних премій Джордж Мартін. – Повірте мені, клани Старків і Ланністерів нічим не краще Капетингів і Плантагенетів. В ті часи йшла справжня гра престолів».
Анотація від ВВС: Почніть читати цей цикл книжок, і ви відразу помітите паралелі. У Вестерос набагато більше спільного з описаної Дрюоном середньовічної Францією, ніж з Середзем’я Толкіна. І там і там – феодальні часи, де влада визначається шляхом інтриг в мирний час і кривавої помсти – у воєнний. При французькому дворі, описаному Дрюоном, дуже правдиво і доречно звучали б слова одного з персонажів Мартіна: «Сходи влади – ось єдина реальність. Все, що потрібно, – підійматися по ній».
«Це все про цикл романів Моріса Дрюона «Прокляті королі» – історію, яка надихнула Джарджа Мартіна написати “Гру престолів”», – коротка рецензія від експертки Центру «Ейдос» Гюнель Бабакішієвої.
Книга №4 Гі де Мопассан «Пампушка».

Мопассан – французький письменник, якого вважають натуралістом і декадентом, відомий в основному завдяки своїм новелам. Його творам притаманні сильні акценти іронії, сатири та суспільної критики. «Пампушка» – дебютна новела 29-річного Гі де Мопассана, яка в 1880 році висунула його в число перших письменників Франції.
«Обожнюю повісті і розповіді Гі де Мопассана. Зазвичай це історії про якусь коротку подію в житті героїв, але драматизму і людських пороків та чеснот в цих невеличких розповідях не менше, ніж в повноцінних романах. Кожна з них змушує пережити цілу гаму емоцій! Одна з найбільш потужних, на мою думку, це повість “Пампушка”. Взагалі, тема жінок і ставлення до них в соціумі – доволі розповсюджена в творчості Мопассана», – зазначає експертка Центру «Ейдос» Гюнель Бабакішієва.
Книга № 5, а точніше – автор – Марк Твен

Твен – американський письменник, гуморист, сатирик, публіцист, видавець. Найбільшим внеском Твена в американську й світову літературу вважається роман «Пригоди Гекльберрі Фінна». Багато хто вважає це взагалі найкращим літературним твором, коли-небудь створеним у США. Твен починав свою кар’єру з невибагливих гумористичних куплетів, а закінчував повними тонкої іронії нарисами людських звичаїв, гостро сатиричними памфлетами на соціально-політичну тематику і філософсько-глибокими й при цьому доволі песимістичними роздумами про долю цивілізації.
«Один з моїх най-най-улюбленіших письменників – це Марк Твен. Звичайно, в дитинстві я 100500 разів читала «Тома Сойера» та «Гека Фінна». Але у 8-му класі відкрила для себе його розповіді та памфлети – це стало коханням з першого слова і на все життя! З улюблених – «Як я балотувався в губернатори», «Як я редагував сільськогосподарську газету», «Банковий білет у 1000000 ф.с.», «Венера Капітолійська», а «Середньовічний роман» вражає шикарною розв’язкою!», – ділиться своїми враженнями щодо творчості Твена Гюнель Бабакішієва.
Матеріал підготувала журналістка, менеджерка із комунікацій Центру «Ейдос» Тетяна Кавуненко
Проект «Агенти Змін», в рамках якого було підготовлено матеріал, реалізують: Центр політичних студій та аналітики «Ейдос», Національний Центр «Мала Академія Наук України», Благодійний фонд «Агенти змін», Молодіжна ініціатива «Серце в долоньках» за фінансової підтримки Фонду Демократії ООН (UNDEF) впродовж 2018-2020 років.