Робота під час навчання: як не «клюнути» на вудку недобросовісних роботодавців?

Студенти часто жартують, що роботодавці шукають працівника до 25 років зі стажем роботи 20 років. Тому не дивно, що молодь прагне влаштуватися на роботу якомога раніше. Але існує багато ньюансів та підводних каменів, про які потрібно пам’ятати, якщо не хочеш стати жертвою недобросовісних роботодавців.

По-перше, потрібно розуміти, як оформлюються трудові відносини в Україні. Існує два офіційних способи: за цивільно-правовою угодою або за трудовим договором. Вони відрізняються правовим регулюванням і ступенем захищеності працівника. Неофіційний шлях – не оформлювати відносин узагалі.

Статтею 43 Конституції України, що є основним Законом, визначено право кожного громадянина на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Право на працю працiвника реалiзується через укладення трудового договору про роботу на пiдприємствi, в установi, органiзацiї або з фiзособою (ст. 2 КЗпП).

Трудовий договiр – це угода мiж працiвником i власником пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноваженим ним органом чи фiзособою, за якою працiвник зобов’язується виконувати роботу, визначену цiєю угодою та пiдлягає внутрiшньому трудовому розпорядку, а власник пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноважений ним орган чи фiзична особа зобов’язується виплачувати працiвниковi заробiтну плату та забезпечувати умови працi, потрiбнi для виконання роботи, передбаченi законодавством про працю, колективним договором та угодою сторiн (ст. 21 КЗпП).

Що стосується студентів денної форми навчання, то під час навчання між ними та навчальними закладами не виникають трудові відносини і не укладається трудовий договір. Тому таке навчання не є основною роботою студента. Отже, його роботу (у разі працевлаштування) не можна вважати такою, що виконується крім його основної роботи, тобто сумісництвом. Крім того, позицію, що робота за трудовим договором осiб, якi поєднують її з денною формою навчання, не є сумiсництвом, висловлено в листі Мінсоцполітики від 25.05.2015 р. №198/06/186-15. У ньому фактично процитовано ч. 3 п. 14 постанови Верховного Суду України від 24.12.1999 р. №13, у якій визначено, що робота за трудовим договором осіб, які поєднують її з денною формою навчання, не є сумісництвом і оплачується на загальних підставах.

З огляду на зазначене, можна зробити висновок, що робота за трудовим договором осіб, які поєднують її з денною формою навчання, не є сумісництвом, і тому вона передбачає ведення трудової книжки відповідно до загального порядку та є для таких осіб основним місцем роботи.

Якщо студент працевлаштовується вперше, організація має оформити йому трудову книжку.

Факт працевлаштування не впливає на право студента на отримання стипендії (у разі наявності такої). Відповідно до п. 4 Порядку №882, стипендії призначають студентам за результатами навчання у професійно-технічних і вищих навчальних закладах (наукових установах). Клінічні ординатори, аспіранти, докторанти мають право на роботу у режимі неповного робочого часу (але не більш як на 0,5 ставки за займаною посадою). При цьому академічна стипендія виплачується у повному обсязі (п. 19 Порядку).

А що ж до гарантій?

Законом передбачені загальні гарантії, наприклад:

1. тривалість робочого тижня (не більше 40 годин) (ст. 50 КЗпП);

2. виплата лікарняних по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві (п. 1. ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»);

3. необхідність забезпечення роботодавцем належних умов праці (ст. 153 КЗпП);

4. тривалість відпустки (24 календарних днів за відпрацьований робочий рік) (ч. 1 ст. 75 КЗпП);

5. умови звільнення (ст. 36, 38, 39, 40, 41 КЗпП).

Трудовим договором можна передбачити ці та інші гарантії більш детально:

1. режим роботи, що актуально для студента у зв’язку з навчанням. Студент може працювати як на умовах повного робочого дня (вісім годин на день), так і неповного. При цьому заробітна плата нараховуватиметься пропорційно відпрацьованому робочого часу (ч. 2 ст. 56 КЗпП);

2. розмір заробітної плати (виплачується не рідше двох разів на місяць (ч. 1 ст. 115 КЗпП);

3. порядок надання відпустки (у перший рік роботи надається не раніше, ніж через шість місяців безперервної роботи (ч. 1 ст. 79 КЗпП);

4. місце роботи та умови праці;

5. тривалість трудового договору (строковий; безстроковий; на час виконання конкретної роботи).

Страховий стаж

Навчання в університеті не вважається роботою, як було зазначено вище, та не зараховується до страхового стажу. Проте до страхового стажу зараховується робота за трудовим договором під час навчання (ст. 12 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

Якщо ти – неоформлений офіційно працівник?

Це небезпечний, але, на жаль, досить популярний шлях влаштуватися на роботу. В цьому випадку роботодавець не оформлює працівника. Пам’ятай, що роботодавець зобов’язаний оплатити стажування, хоча може стверджувати протилежне.

Крім того, оскільки трудовий договір не укладено, ніщо не втримає роботодавця відмовитися від твоїх послуг у будь-який момент. Перше, що спадає на думку в такому разі, це звернутися до суду. Ти маєш довести факт існування трудових правовідносин, але, не маючи жодних документів, не зможеш цього зробити.

То що ж робити? У Кримінальному кодексі України існує стаття 172, згідно з якою грубе порушення законодавства про працю, зокрема неоформлення працівника, карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або позбавленням права обіймати певні посади чи здійснювати певну діяльність на термін до трьох років, або виправними роботами на термін до двох років.

У такому випадку повідом недоброчесного роботодавця, що маєш намір звернутися до правоохоронних органів, якщо він не виплатить заробітну платню. Вірогідно, він не стане випробовувати фортуну.

Якщо ж роботодавець усе ще не йде на компроміс, звертайся до прокуратури, Державної служби з питань праці або Державної фіскальної служби за фактом ухилення від сплати податку на доходи фізичних осіб: неоформленим працівникам сплачується «чорна» зарплата, в яку не закладено ніяких податків. До заяви додай будь-які наявні докази, наприклад, довідку про проходження медогляду на підприємстві. Ти навряд чи отримаєш свої гроші, проте точно провчиш роботодавця.

Автор: журналістка, менеджерка із комунікацій Центру «Ейдос» Тетяна Кавуненко

Проект «Агенти Змін», в рамках якого було підготовлено матеріал, реалізують: Центр політичних студій та аналітики «Ейдос», Національний Центр «Мала Академія Наук України», Благодійний фонд «Агенти змін», Молодіжна ініціатива «Серце в долоньках» за фінансової підтримки Фонду Демократії ООН (UNDEF) впродовж 2018-2020 років.