Back

Не жаліти, а розуміти: інклюзія — не ілюзія — КУЛЬТУРНО-ПРОСВІТНИЦЬКИЙ ЗАХІД

Олеся Семирга,
15 років
м. Київ, Київська область

Мета проєкту. Хоча в Україні на законодавчому рівні існують програми включення людей з інвалідністю в активне суспільне життя, на жаль, на практиці не завжди зрозуміло, як це має відбуватися. Та й взагалі як спілкуватися, як взаємодіяти в повсякденному житті зі своїми ровесниками, що мають інвалідність? Це питання не полишало Олесю, тож вона організувала культурно-просвітницький захід на тему інклюзії.

Результати проєкту. На зустрічі з експертами підлітки мали можливість познайомитися з поняттям інклюзії, поспілкуватися з сучасними українськими авторами. Їхні оповідання про те, як кожен із нас у певний час потребує особливої уваги, має особливі потреби, і як люди з інвалідністю долають труднощі й стають світлом для інших. Однією із запрошених гостей стала Олена Осмоловська Осмоловська, поетка, письменниця, видавчиня, співорганізаторка проєкту «Інклюзивна література».

Також учасники слухали розповіді про те, як авторам пишеться під час війни: чи важко і чи потрібно писати інклюзивні тексти, коли кожен українець сьогодні має особливі потреби в безпеці. Захід відвідали 15 учасників.

Команда проєкту:
Однокласники та однодумці, бібліотекарі Ніколенко Дар’я – поширювали інформацію про зустріч);

класні керівники шкіл;
Спілка Української молоді – допомога з технічних можливостей.

Бюджет: 0 грн.

«Після проєкту я загорілася бажанням провести ще кілька схожих зустрічей, адже бачу, наскільки важливо підліткам спілкуватися з письменниками, говорити про творчість і про інклюзію зокрема. Це теми, які для нас важливі, ми не хочемо бути осторонь, ми хочемо більше знати й допомагати!»