Студентка Київського університету культури і мистецтв 

У школі «Агенти змін» заснувала «Library time» – проект про апгрейд бібліотеки для посилення ролі книги в житті дітей та підлітків та на противагу бажанню влади зачинити бібліотеку у смт. Воскресенське.В залі бібліотеки створено зону відпочинку, проведено інтернет та обладнано робочу зону. Для збільшення відвідуваності організовано низку заходів для мешканців смт: майстер-класи з виготовлення листівок, дитяче свято, приурочене відкриттю створених зон. 

«Після завершення проєкту у бібліотеці почалось нове життя – ми з командою одразу після того на її базі розробили сценарій, знайшли спонсорів та провели «Масляну» для середньої школи. Відкрили гурток для дослідження історії рідного краю: брали інтерв’ю у старожилів села та публікували його на сторінці фейсбук, досліджували історію села від моменту його створення за старими щоденниками та історіями, що дізналися у людей, досліджували криниці та місцеві визначні пам’ятки. Для дітей створювали історичну-казку у якій розповідали історію Воскресенська, паралельно задіюючи дітей у тематичних іграх та опитуваннях. За дослідженими пам’ятками зробили невеликий туристичний маршрут для дорослих та провели декілька екскурсій, а для дітей було створено великий квест цими пам’ятками. Створювали дні пам’яті, знімали вірші.

Було дуже страшно підходити до незнайомих людей та запрошувати для участі у своєму проекті. Було важко виходити з незвичних ситуацій, за межі існуючих рамок. Я була у захоплені від процесу створення проекту та проведення івентів. Це неймовірно надихало та надавало енергію для подальших дій.

Для мене, певно, це стало великим поштовхом для подальших спроб проведення та створення невеликих проектів. Навіть зараз, коли знаходжусь досить далеко від дому, допомагала організовувати благодійний концерт. Агентський проект дав поштовх до розуміння, що я хочу робити далі та чим займатись у житті.

Шлях як Агента змін після завершення школи. Долучалась до організації різноманітних бізнес-івентів та майстер-класів у Києві. Тут, де я живу як переселенка, допомагала в організації благодійного концерту – ми зібрали 10 000 гривень для ЗСУ. 

Ниточка, яка веде після агентів по життю – це натхнення та любов до створення позитивних емоцій, надання користі людям за допомогою творчості, проєктів, за допомогою спілкування. Для мене Агенти стають ниточкою, що надихає, коли я втрачаю віру у себе, і приходять думки про те, чи я правильним шляхом йду. Коли хочеться кинути все, бо проблема за проблемою на шляху створення, – потім згадаю як допоміг мій проєкт з бібліотекою й щоразу у ділі я бачу користь, яку зробила. Це не є прибутковим для мене, я роблю так, бо це стало поривом моєї душі, тим, що для мене стало як рідне. Ніколи не забудеш щасливих очей дітей, подяку літніх людей, коли у своїй діяльності ти приділяєш їм час, здивовані обличчя знайомих та просто людей, коли вони дізнаються історію рідного краю. Не забудеш подяку за те, що створюєш місця для відпочинку і ніколи не зникнуть з пам’яті твої емоції після кожного організованого проекту, не забудеш досвід та усе цікаве, що з тобою траплялось.

Я дуже вдячна саме Агентам, адже якби не цей проєкт, я би не спробувала себе у справі організації, я би так само боялась підходити до незнайомих людей, і зовсім не змінилось би  моє життя. Агенти деякою мірою наштовхнули мене на те бачення світу, яке я маю зараз. Можливо, навіть якби не АЗ, я б не була тою, ким є зараз, не вступила в універ, бо не стала б відповідальною, не знайшла себе, бо нічого не спробувала б, і навіть не була б досі у відносинах, які стали поштовхом для створення мого агентського проєкту.