Будь медіаграмотним: ресурси для фактчекінгу

Щомиті ми отримуємо купу інформації (бажаної і нав’язаної, правдивої і фейкової, актуальної і застарілої). Ми постійно спілкуємося з тими, хто її створив і тими, хто її споживає, так чи інакше реагуємо на неї. Ми щодня користуємося ґаджетами, щоб цю інформацію отримати, переробити, передати, зберегти, перевірити, проаналізувати, поширити тощо. Саме тому, критично сприймати інформацію нині має вміти кожен. І потрібно, перш за все, визнати той факт, що інформація у медіа може і часто буває неправдивою та маніпулятивною. Тож, для цього необхідно підвищувати свій рівень медіаграмотності.

Безсумнівно, критичне ставлення до інформації вимагає певних зусиль і постійної роботи над собою. Тож, ділимося з вами порталами, ресурсами, інструментами та книжками, які допоможуть краще орієнтуватися в інформаційному просторі та за допомогою яких ви зможете перевірити потрібну інформацію та навчитися медіаграмотності.

Інтернет-портал Media Sapiens: https://ms.detector.media/

Був створений для підвищення медіаграмотності аудиторії. Цим порталом користуються журналісти, активісти, представники телекомпаній, друкованих та електронних медіа та інші, кого цікавить критичний погляд на висвітлення подій.

Онлайн курс «Новинна грамотність» від «Детектор медіа»: https://video.detector.media/special…/novynna-gramotnist-i22

Експерти курсу розповідають про створення новин, про професійні та етичні стандарти журналістики, способи маніпуляції в медіа та інші аспекти діяльності.

Онлайн посібник для підлітків «Медіадрайвер»: http://mediadriver.online/

Створений для аналізу інформації, що надходить з різних джерел. Посібник складається з 16 мультимедійних тематичних розділів, а кожний розділ супроводжується тестом для оцінки знань.

Сервіси для перевірки фотографій, завдяки яким ви можете дізнатися джерело та автора світлини, де ще вони були опубліковані, перевірити, чи немає на зображенні «домальованих» областей.

Findexif.com та Jeffrey’s Exif Viewer – безкоштовні сервіси, за допомогою яких можна перевірити, коли було зроблено фото, яким пристроєм, параметри зображення. Для аналізу варто лише завантажити потрібне фото або посилання на нього.

Google Search by Image –допомагає знайти оригінальне джерело фото та подивитися, де воно ще публікувалося.

Foto Forensics – веб-сайт виявляє error level analysis, тобто «домальовані» області на зображенні та області, вставлені в нього при редагуванні.

RevEye plugin допоможе здійснити пошук в мережі за зображенням. Так легко з’ясувати, чи публікувалося воно раніше, а також де і коли.

Онлай-курси, підручники та ігри для тренування медіаграмотності та критичного мислення:

Онлайн-ігри «Медіаграмотна місія» та «Медіаграмотність для громадян» (irex.mocotms.com).

Метою є ознайомлення й надання базових знань щодо найрозповсюдженіших видів маніпуляцій, інформаційного впливу та пропаганди у ігровій формі.

Бібліотека медіа-грамотності від Академії української преси (www.aup.com.ua/category/library/) – добірка книг та презентацій з медіа освіти та медійної грамотності.

Курс «Медіаграмотність: практичні навички» на освітній онлайн-платформі Prometheus (courses.prometheus.org.ua/…/course-v1:CZ+MEDIA102+201…/about).

На курсі можна дізнатися, за якими законами розвивається інформація, яків наслідки інформатизації, як на нас впливає дезінфоормація, що таке фейки та які їм протидіяти, а також – про значення медіаграмотності у сучасному світі.

Книга «Довіряй, але перевіряй. Медіаграмотність в українському суспільстві» (issuu.com/pictoric.ua/docs/book_media).

Ця книжка результат проекту однойменного проекту, першим етапом якого була виставка плакатів художників клубу ілюстраторів Pictoricна – 60 робіт українських художників, у яких було розкрито теми цензури, пропаганди, свободи слова, фейкових новин, інформаційної війни, критичного аналізу медіаповідомлень, зв’язку влади і медіа, соціальних мереж і суспільного телебачення. Книга зібрала ці роботи.

Незамінний помічник для ваших вчителів та батьків: підручник для вчителя «Медіаграмотність». Ознайомитися з короткою версією можна за посиланням: http://www.aup.com.ua/uploads/medialiteracy_2017_short.pdf

У підручнику викладені основні теоретичні засади медіаграмотності, поради щодо аналізу інформації та вплив медіа на свідомість та вибір людини.

І, на завершення, окреслимо основні принципи та поняття медіаграмотності. Вони були визначені Міністерством освіти Канади у Media Literacy Resource Guide у 1989 році, тобто, ще до того, як ми стали заручниками інформаційного перенасичення та Інтернету. З того часу ці принципи лишаються фундаментальними для системи медіаосвіти.

Так, канадський вчений Джон Пандженте виділив такі ключові поняття медіаграмотності:

– медіа формують наше почуття реальності. Ставлення до об’єктів реального світу формується на основі медіаповідомлень, які сконструювали фахівці, що переслідують певні цілі;

– створення медіапродукту – це бізнес. За кожним бізнесом стоять конкретні люди зі своїми інтересами. Вони визначають зміст того, що ми дивимося, читаємо, слухаємо;

– будь-яке медіаповідомлення транслює певні цінності прямо або неявно;

– медіа впливають на політичну й економічну ситуацію, провокуючи соціальні зміни;

– медіа змушують нас замислюватися про події, що відбуваються в інших країнах.

Послуговуючись цими принципами та розуміючи, як працює медіа-ринок, ми починаємо більш зважено та критично ставитися до інформації, яку отримуємо, як зі ЗМІ, так і з інших джерел.

Загалом же, медіаграмотність сучасної людини можна охарактеризувати, як повноцінне життя в інформаційному середовищі.

Для цього важливо, як вже було зазначено, розуміти принципи функціонування медіа та як масова комунікація використовується у соціумі. Важливо критично осмислювати медіапродукцію та вміти аналізувати медіаполе і відповідально ставитися до медіаспоживання.

«Мало бути поінформованим, треба вміти критично читати медіа».

Це важливо, адже людина, яка не вміє аналізувати інформацію, критично мислити, легко піддається маніпуляціям і може ухвалювати необдумані рішення, особливо, під час виборів або в період високої політичної активності. І ці рішення впливають не тільки на неї, а й на подальше життя країни, в цілому.

Зараз з’являється тренд на відповідальне ставлення до екології, до сортування сміття, до свідомого харчування. Аби бути здоровим, ми все частіше звертаємо увагу на якість продуктів, води, які споживаємо. Інформація – це теж продукт, тільки не для шлунку, а для мозку. Саме тому, якість інформації так важлива для нашого життя.

Як же освоїти медіаграмотність?

– уважно перевіряти вихідні відомості та стиль видання;

– навчитися розрізняти маніпулятивні заголовки;

– шукати посилання на першоджерело новини: важливо зрозуміти, хто поширив новину, від кого журналісти отримали інформацію. Якщо джерело анонімне – варто замислитися про його достовірність;

– перевіряти інформацію на кількох ресурсах – часто замовні матеріали слово в слово передруковані в ЗМІ. Це є першою ознакою джинси. Якщо виникають сумніви у компетентності чи достовірності певного джерела – все ж краще добре промоніторити інформаційний простір;

– вміти відрізняти коментар від новини. В ЗМІ зустрічається практика написання новини на основі допису зі сторінки якогось політика чи громадського діяча у соцмережах. Часто ці сторінки не верифіковані. Тобто, думка певної людини, чиєсь припущення, здогад або сподівання подають як доконаний факт.

Автор:

журналістка, менеджерка із комунікацій Центру “Ейдос” Тетяна Кавуненко

Проект “Агенти Змін”, в рамках якого було підготовлено матеріал, реалізують: Центр політичних студій та аналітики «Ейдос», Національний Центр «Мала Академія Наук України», Благодійний фонд «Агенти змін», Молодіжна ініціатива «Серце в долоньках» за фінансової підтримки Фонду Демократії ООН (UNDEF) впродовж 2018-2020 років.