«Я студент»: куди звертатися, якщо порушують мої права?

28 Січня 2020

Студентське життя сповнене яскравих емоцій, нових знань та знайомств. Молодість, купа енергії та ентузіазму роблять його незабутнім. Але часто відбувається так, що права студентів все ж грубо порушують, не дивлячись на те, що статус їхні статус і права визначені законодавством України та міжнародними договорами.

Тож, які найпоширеніші випадки порушення прав студентів та куди звертатися у таких випадках? Пропонуємо до вашої уваги 5 конкретних кейсів. Детальніше розібратися нам допоможе Член виконавчого комітету з питань захисту прав студентів «Української асоціації студентів» Іван Глєбов.

Фото (Facebook): Іван Глєбов

Проблема №1. Порушення прав студентів у гуртожитках: примусове виселення, недопуск ввечері, забирають електроприлади, посилаючись на техніку безпеки тощо.

Куди або до кого звертатися в таких випадках?

Перш за все, звертатись до студентського самоврядування (ОСС), бо без погодження з ними, наприклад, виселити не можуть. Відповідно до підпункту 5 пункту 6 статті 40 Закону України «Про вищу освіту», рішення про поселення осіб, які навчаються у закладі вищої освіти, у гуртожиток і виселення їх із гуртожитку приймаються за погодженням із органом студентського самоврядування закладу вищої освіти.

«Взагалі, Органи студентського самоврядування – це найперша підтримка студентів перед адміністрацією. Треба відпрацювати внутрішню драбинку адміністрації. Найкраще це робити, як вже зазначалось, із органами студентського самоврядування відповідного рівня. Можна піти до коменданта і поспілкуватись на тему вашого конфлікту. Це важливий фактор, бо навіть, якщо ви знаєте, що повністю юридично праві, то ефективніше буде спробувати спочатку в цьому переконати представників адміністрації дипломатичним шляхом і без розпалювання конфлікту дійти згоди. Якщо нічого не змінилось – можна вислати коменданту офіційну заяву, взявши копію під підпис, що він її отримав. Далі – звернутися до директора студентського містечка», – радить Іван Глєбов.

Якщо нічого не змінюється, потрібно діяти за тією ж схемою із заявою (ця формальність потрібна, щоб потім ніхто не зміг «відхреститись» від своїх дій або бездіяльності, – ред.) до директора студмістечка. Далі – звернення до ректора разом з ОСС закладу вищої освіти.

Якщо і це не працює – необхідно подати заяву до ректора і самостійно звернутися у зовнішні організації: до Української асоціації студентів, до Уповноваженого з прав людини, Освітнього омбудсмена.

Водночас, рекомендовано розпочинати медіа-кампанію стосовно вашого конфлікту, бо адміністрація ЗВО дуже чутлива до такого: щороку кожен ЗВО намагається набрати якнайбільше студентів. Негативний імідж погано впливає на кількість абітурієнтів. Цю медіа-кампанію необхідно також робити грамотно. Як мінімум, послідовно – від посту до  посту описувати кожен етап конфлікту: передумови, момент конфлікту, обґрунтування, кожен етап переговорів. Також можна спробувати залучити ЗМІ.

Якщо разом із зовнішніми організаціями дипломатичним шляхом питання конфлікту не буде вирішено, необхідно звернутись до правоохоронних органів та до суду.

«Зазвичай конфлікт вирішується, не виходячи за рамки ЗВО», – уточнює Іван. Але є моменти, коли студенти або вже в слабкій позиції перед адміністрацією гуртожитку через свої порушення, або просто не мають волі відстоювати права. Бо один із способів підкріипити міць для перемовин із адміністрацією – це збір підписів щодо подібних правопорушень стосовно інших мешканців, але не завжди всі готові відстоювати свої права».

Щодо перепустки в гуртожиток, то згідно із ст. 62 ЗУ «Про Вищу вищу освіту», «особи, які навчаються у вищому навчальному закладі, забезпечуються гуртожитком та цілодобовим доступом до нього на строк навчання у порядку, встановленому законодавством».

Але існують нюанси. Тому треба дивитись в положення про гуртожитки ЗВО та правила внутрішнього розпорядку гуртожитку. Обидва документи мають узгоджувати з ОСС. Так, п. ст.40 ЗУ «Про вищу освіту» говорить про те, що «за погодженням із органом студентського самоврядування закладу вищої освіти приймаються рішення про затвердження правил внутрішнього розпорядку закладу вищої освіти в частині, що стосується осіб, які навчаються». Це стосується діяльності студентських містечок та гуртожитків для проживання осіб, які навчаються у закладі вищої освіти.

Також треба дивитись договір про поселення, укладений між адміністрацією та мешканцем. В ньому передбачаються положення, з якими погоджується мешканець своїм підписом (саме там зазвичай згадуються ті положення про гуртожиток ЗВО та правила внутрішнього розпорядку гуртожитку).

Проблема №2. Хабарі при вступі

Куди або до кого звертатися в таких випадках?

Необхідно звертатися із заявою до правоохоронних органів.

Проблема №3. Корупція у вишах: вимагання хабарів під час сесій, вимагання грошей на ремонт.

Куди або до кого звертатися в таких випадках?

Задля вирішення цих питань, необхідно діяти за такою ж самою схемою.

«Та ж сама драбинка, але починаючи із завідуючого кафедри або одразу ж з декана факультету (директора інституту) – потім ректор. Все краще робити, маючи своїм союзником та захисником ОСС».

Щодо вимагання грошей на ремонт, необхідно керуватись ст. 70 ЗУ «Про Вищу освіту»: «Майно закріплюється за державним або комунальним закладом вищої освіти на праві господарського відання і не може бути предметом застави, а також не підлягає вилученню або передачі у власність юридичним і фізичним особам без згоди засновників закладу вищої освіти та вищого колегіального органу самоврядування закладу вищої освіти, крім випадків, передбачених законодавством. Власні надходження державних і комунальних закладів вищої освіти, наукових установ, отримані від плати за послуги, що надаються згідно з освітньою, науковою та навчально-виробничою діяльністю, благодійні внески та гранти відповідно до рішення, прийнятого вченою радою закладу вищої освіти, наукової установи, зараховуються на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в територіальному органі центрального органу виконавчої влади у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, або на поточні та/або вкладні (депозитні) рахунки установ державних банків. Зазначені доходи, а також відсотки, отримані від розміщення коштів закладу вищої освіти, наукової установи на вкладних (депозитних) рахунках в установах державних банків, включаються до фінансового плану (кошторису) закладу вищої освіти, наукової установи і можуть використовуватися на придбання майна і його використання, капітальне будівництво та ремонт приміщень, поліпшення матеріально-технічного, навчально-лабораторного, навчально-методичного забезпечення освітнього процесу тощо в межах статутної діяльності закладу вищої освіти, наукової установи».

За словами молодшого юриста ЮК «Де-Юре» Микити Бурова, «будь-які вимоги про примусове фінансове забезпечення потреб навчального закладу за рахунок студентів або їхніх батьків (ремонт приміщень, придбання підручників, канцтоварів, подарунків і т.ін.) – незаконні і не вимагають виконання».

Проблема №4. Порушення контракту та надання різних платних послуг, що не повинні надаватися.

Куди або до кого звертатися в таких випадках?

«Та ж драбинка, але зважте ваш випадок і, можливо, одразу ж йдіть ближче до кінця драбинки. Тобто, якщо порушується контракт – це одразу до ректора, бо саме керівник ЗВО за це відповідальний», – зазначає Іван.

«Щодо платних послуг – все залежить від рівня ЗВО, в якому відбувається така схема. В будь-якому випадку, необхідно зафіксувати прецеденти вимагання (дата/час/обставини, свідки)», – пояснює експерт.

Проблема №5. Непрозорий відбір на посади викладачів, порушення норм навантаження.

Куди або до кого звертатися в таких випадках?

У таких випадках необхідно діяти спочатку тим же методом, починаючи з декана факультету (директора інституту), потім – звернутися до ректора.

Тож, як бачимо, немає невирішуваних питань. Головне, знати свої права та мати силу волі та терпіння, щоб гідно їх відстоювати.

Автор:

журналістка, менеджерка із комунікацій Центру «Ейдос» Тетяна Кавуненко

 

Проект «Агенти Змін», в рамках якого було підготовлено матеріал, реалізують: Центр політичних студій та аналітики «Ейдос», Національний Центр «Мала Академія Наук України», Благодійний фонд «Агенти змін», Молодіжна ініціатива «Серце в долоньках» за фінансової підтримки Фонду Демократії ООН (UNDEF) впродовж 2018-2020 років.

поділитися: