Сесія, гуртожитки, відрахування з універу: питання-відповіді

2 Лютого 2020

 Щоб твої права не порушували, треба добре їх знати та вміти відстоювати. Говоримо про студентське життя: найрозповсюдженіші ситуації щодо порушення прав студентів та найчастіші питання, які цікавлять студентів.

Тож, почнемо з сесії.

Питання: Який повинен бути середній бал для призначення стипендії після здачі сесії?

Відповідь: Середній бал після сесії має бути не нижче 4.

Відповідно до пункту 12 постанови КМУ № 882 «Питання стипендіального забезпечення» академічна стипендія у мінімальному розмірі призначається студентам, які за результатами семестрового контролю мають середній бал успішності 7.00-9.99 за дванадцятибальною або 4.00-4.99 за п’ятибальною шкалою оцінювання.

Питання: Що відбувається, коли бюджетник не складає сесію?

Відповідь: Невиконання навчальної програми відповідно до статті 46 закону “Про вищу освіту” дійсно є підставою для відрахування, але, як правило, є можливість повторно скласти іспити і залишитись на навчанні.

Якщо все ж відрахування не вдається оминути – гроші в будь-якому разі повертати не потрібно. Але треба розуміти, що право на повторний вступ на місця державного замовлення буде втрачено. Оскільки відповідно до статті 4 закону “Про вищу освіту” громадяни мають право на отримання вищої освіти за державним замовленням на конкурсній основі на кожному освітньому рівні лише один раз, незалежно від того, завершено навчання чи ні.

Питання: Чи призначається контрактникам соціальна стипендія?

Відповідь: Ні. Постановою КМУ № 1045 (ПОРЯДОК використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів) визначено, що соціальні стипендії виплачуються студентам (курсантам) державних вищих навчальних закладів III-IV рівня акредитації та вищих навчальних закладів I-II рівня акредитації, що входять до їх складу, без статусу окремих юридичних осіб, які навчаються за денною формою за державним замовленням.

Наступна тема, яка часто цікавить студентів – індивідуальний графік.

Питання: що передбачає індивідуальний графік?

Відповідь: питання про переведення студента на індивідуальний графік вирішуються адміністраціями вишів в кожному конкретному випадку.

Найбільше шансів на отримання індивідуального графіку у тих студентів, які працюють (бажано за фахом), або мають дітей до 3-х років, або беруть активну участь у спортивному житті університету. Таким студентам надається право не відвідувати лекційні заняття, виконуючи при цьому навчальний план нарівні з іншими студентами. Інколи індивідуальний графік дозволяє не відвідувати і семінарські заняття, виконуючи завдання вдома. Але вирішує це у будь-якому випадку адміністрація університету.

Що стосується виробничої практики під час індивідуального графіку відвідування занять, то ці питання краще вирішувати вже за місцем її проходження.

Питання: Чи можна отримати індивідуальний графік посеред навчального року?

Відповідь: Так, можна. Згідно статті 62 закону «Про вищу освіту» особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, мають право на участь у формуванні індивідуального навчального плану. Сюди належить і право студента звернутись до декана з заявою про перехід на індивідуальний графік відвідування занять (або «вільне відвідування» як кажуть студенти).

Питання: Чи можна жити у гуртожитку, навчаючись за індивідуальним графіком?

Відповідь: Так. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 62 закону «Про вищу освіту» студенти мають право на забезпечення гуртожитком на строк навчання. Тобто, законом не встановлено жодних обмежень щодо прав студентів на проживання в гуртожитку. Але положеннями вишів, які стосуються умов поселення до гуртожитків, ці питання деталізуються. Наприклад, встановлюється обмеження для осіб, які навчаються на заочній формі навчання. Для осіб, які навчаються за індивідуальним графіком відвідування занять, такі обмеження відсутні як відповідно до законодавства, так і відповідно до внутрішніх положень вишів.

Питання: чи має право декан не підписати заяву про індивідуальний графік?

Відповідь: Лише у випадку, якщо у вас немає для цього підстав. Так, згідно статті 62 закону «Про вищу освіту» особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, мають право на участь у формуванні індивідуального навчального плану.

Наступна тема – гуртожиттки.

Питання: Чи може студент сплачувати за гуртожиток щомісяця?

Відповідь: Так. Для цього потрібно написати заяву на ім’я ректора про те, що у вас скрутне фінансове становище і бажаєте сплачувати щомісяця.

Питання: Яка субсидія надається студенту-контрактнику для проживання у гуртожитку?

Відповідь: Складовою вартості проживання в гуртожитку є плата за житлово-комунальні послуги. Згідно з наказом, студенти мають право платити за ці послуги менше. У цьому полягає субсидія на житлово-комунальні послуги: за них частково платить держава. Якщо лічильники в гуртожитку не встановлені, то плата за комунальні послуги повинна становити не більше 15 відсотків доходу студента за місяць (це якщо є стипендія). Якщо стипендії нема, то, згідно з постановою Кабміну від 21 жовтня 1995 року «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг», 15 відсотків відраховують від неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Виходить, що студент без стипендії має заплатити за комунальні послуги в місяць 2,55 гривні. Для призначення субсидії потрібно звернутись із заявою в управління праці та соціального захисту населення, яке є в кожній міській раді чи місцевій адміністрації. Зі собою необхідно мати: -довідку про доходи (деканат видасть довідку про те, що ви отримуєте чи не отримуєте стипендії); -паспорт. Це ефективно для мешканців гуртожитку, які щомісяця оплачують проживання. Студентам, які змушені платити всю суму відразу, рекомендуємо звернутись із заявою до декана про необхідність оплачувати за гуртожиток частинами.

Питання: Що робити, якщо не дають місце у гуртожитку?

Відповідь: Необхідно звернутися із заявою про надання місця в гуртожитку на ім’я ректора/декана, в якій вказати, що іншого місця проживання у Вас в місцінемає та відповідно до пункту 8 частини першої статті 62 Закону України «Про вищу освіту» особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, мають право на забезпечення гуртожитком на строк навчання у порядку, встановленому законодавством.

Питання: який алгоритм дій, коли тебе не впускають до гуртожитку після 23:00?

Відповідь: Законом «Про вищу освіту» передбачено обов’язок кожного студента дотримуватися вимог законодавства, статуту та правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу. При поселенні до гуртожитку студентів під підпис ознайомлюють з правилами проживання в гуртожитку. Такими правилами встановлюється графік роботи гуртожитку, графік відвідувань, чергувань тощо. Тому, якщо правилами проживання в гуртожитку передбачено обов’язок студента зайти до гуртожитку до 23:00 – їх треба дотримуватись. Проте, бувають ситуації, коли з поважних причин студент може запізнитися. В такому випадку радимо завчасно звернутись до адміністрації гуртожитку з заявою, в якій пояснити можливі причини такого запізнення і попроситися зайти пізніше встановленої години.

Насамкінець, пропонуємо зачепити трохи неприємну тему – відрахування з університету.

Питання: За яких обставин мене можуть відрахувати?

Відповідь: Перелік підстав для відрахування студентів встановлено статтею 46 закону «Про вищу освіту»:

1) завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою;

2) власне бажання;

3) переведення до іншого навчального закладу;

4) невиконання навчального плану;

5) порушення умов договору (контракту), укладеного між вищим навчальним закладом та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання;

6) інші випадки, передбачені законом.

Питання: Навчаюсь на бюджеті, хочу забрати документи. Чи маю я повертати гроші державі?

Відповідь: Ні. Відповідно до частини першої статті 46 закону «Про вищу освіту» в будь-який момент студента може бути відраховано з університету за власним бажанням. Для цього необхідно звернутись до адміністрації вишу з заявою відповідного змісту.

Обов’язку повертати державні кошти немає. Але треба розуміти, що право на повторний вступ за результатами ЗНО на місця державного замовлення до будь-якого іншого вишу буде втрачено. Оскільки відповідно до статті 4 закону «Про вищу освіту» громадяни мають право на отримання вищої освіти за державним замовленням на конкурсній основі на кожному освітньому рівні лише один раз, незалежно від того, завершено навчання чи ні.

Питання: Мене відрахували на початку семестру, за який вже заплатили. Чи мають право не повертати мені ці гроші, адже я не вчуся більше?

Відповідь: Лише умови договору дадуть відповідь на питання, можливо повернути кошти чи ні. Питання оплати вартості навчання та повернення коштів у випадку відрахування регулюються договором, який укладався з університетом під час вступу. Тільки умови договору дадуть відповідь на питання, можливо повернути кошти чи ні. Оскільки, якщо в договорі прописано, що плата за навчання у разі відрахування студента з певних причин не повертається – це не буде порушенням, адже такі умови було погоджено під час підписання договору.

 Автор:

журналістка, менеджерка із комунікацій Центру «Ейдос» Тетяна Кавуненко

При підготовці матеріалу була використана інформація з сайту studway.

 

Проект «Агенти Змін», в рамках якого було підготовлено матеріал, реалізують: Центр політичних студій та аналітики «Ейдос», Національний Центр «Мала Академія Наук України», Благодійний фонд «Агенти змін», Молодіжна ініціатива «Серце в долоньках» за фінансової підтримки Фонду Демократії ООН (UNDEF) впродовж 2018-2020 років.

поділитися: