Креативність – головна якість людини в 21 столітті

10 Січня 2020

Про важливість креативу і творчості у нашому житті чув, напевно, кожен із нас. Не треба применшувати важливість цих якостей. Адже, навіть, якщо через кілька століть наш світ буде максимально автоматизований і більшість професій будуть просто не потрібні, то люди, які щось створюють – завжди будуть на «вагу золота». Більше того, творчість допомагає зняти напругу, а за допомогою арт-терапії людина може розвинути або підвищити рівень своєї креативності, вона допомагає в гармонізації та розвитку особистості.

Арт-терапія є найбільш давньою та природною формою корекції емоційного стану, якою можна користуватись для зняття накопиченої психічної напруги, для того, щоб заспокоїтись чи просто зосередитись. Творчість, реалізована у процесі арт-терапії, дає можливість висловити та відтворити внутрішні почуття, переживання, сумніви, конфлікти та сподівання, у символічній формі переживши ще раз важливі події, адже спонтанна образотворча діяльність здатна виражати неусвідомлюваний зміст психічного життя.

Тож, пропонуємо до вашої уваги деякі види арт-терапії, які допоможуть розвинути ваш творчий потенціал:

Малювання – одна з основних технік арт-терапії. Малювати можна чим завгодно, але слід пам’ятати, що нервовій людині краще використовувати крейду, тому що акварель, яка розтікається, може спровокувати тривогу. Крейду легше контролювати, і людина переносить це відчуття на життя. А якщо людина закомплексована, то краще малювати аквареллю – це допоможе їй відчути себе розкутою.

Колаж. Він робиться зі газетних і журнальних вирізок, природних матеріалів, фотографій, кольорового паперу. При виготовленні колажу не виникає напруги, пов’язаної з відсутністю художніх здібностей, саме тому він дозволяє кожному одержати успішний результат.

Бібліотерапія. Вибір книг, орієнтованих на коло проблем певної особи чи групи. Після прочитання відбувається спільний аналіз змісту.

Ліплення. Для цього використовуються пластилін, глина, тісто. Ви можете виліпити свій страх, подивитись і поламати, а потім створити протилежний стан – радості, щастя.

Драмотерапія. Театральні постановки на різну тематику сприятливо впливають на пам’ять, волю, уяву, почуття, увагу та мислення. У спектаклі можуть обіграватися ситуації з життя учасника групи, його взаємини та конфлікти з іншими людьми.

Фототерапія. Краще проводити в невеликих групах. Робиться серія авторських фотографій, які потім аналізуються. Важливе використання сімейних фотографій, оскільки зображені події хоча й залишились у минулому, але підсвідомо вони продовжують впливати на людину. Фотографії допомагають пригадати минуле, усвідомити помилки, побачити образи.

Маскотерапія. Маска ліпиться на обличчі. Спочатку на шкіру наноситься крем, на який викладається перший шар паперу, а зверху приклеюється другий. Потім вона знімається й висушується, а далі розмальовується.

Як же творчість впливає безпосередньо на наш організм?

Наш мозок розвивається та видозмінюється протягом усього життя. Діяльність, якою ми займаємося, і формує в кінцевому підсумку фізіологію нашого органу мислення.

Дослідження дозволили зрозуміти, наскільки мозок людей, зайнятих у сфері творчої діяльності, відрізняється від інших.

Вчені з Гарвардського університету знайшли в мозку людини механізм, що відповідає за творчу діяльність. Завдяки цьому вони змогли довести, що схильність людини до творчості може впливати на фізіологічному рівні. Це було встановлено в рамках експерименту з участю 160 осіб, що працюють в різних сферах, в тому числі і творчих. Добровольці повинні були пройти тест на визначення рівня творчих здібностей, а також процедуру МРТ.

Цей тест виявив чіткий патерн, що відрізняє творчих людей від звичайних: в їх мозку синхронно працюють три нейронні мережі, дві з яких не можуть функціонувати одночасно у звичайних людей. Ними виявилися виконавча, пасивна і салиентная мережу або мережу значущості. Мережа пасивного режиму найчастіше відповідає за спонтанну роботу мозку. Її одночасна робота з виконавчою мережею дозволяє людині зосередитися на раптової думки або образі, після чого мережа значущості може визначити, наскільки та чи інша ідея заслуговує уваги.

Не менш цікавий феномен – вплив музики на наш мозок.

Перші дослідження впливу музики на наш мозок та емоції розпочались ще в 1950-их роках, коли лікарі почали помічати позитивний вплив музичної терапії на пацієнтів у лікарнях США та Європи. Однак, люди використовували музику для комунікації думок та відчуттів між собою впродовж століть.

Сучасні дослідники стверджують, що музика може допомогти послабити негативні емоції, зокрема, позбутись стресу, панічного страху та депресії. Вона, навіть, може зменшити випадки розгубленості та марення у клінічних пацієнтів старшого віку, які видужують після операції.

Але, передусiм, прослуховування музики стимулює вироблення гормонiв – окситоцину та дофамiну. Перший потрiбен для соцiальної адаптацiї, почуття захищеностi, симпатiї до оточення. А дофамiн – нейропередавач, котрий ще називають “молекулою щастя”. Викид цього гормону вiдбувається також пiд час вживання шоколаду чи вiдчуття оргазму.

Крiм того, музика може впливати на рiвень гормону стресу, кортизолу. Вiдповiдно до того, подобається слухачевi мелодiя чи нi, його викид збiльшується або зменшується. Музика здатна дуже впливати на нашi емоцiї через те, що частина мозку, яка сприймає цю сенсорну iнформацiю, нерозривно пов’язана з так званим емоцiйним центром – лiмбiчною системою. Ця дiлянка мозку вiдповiдає за синтез уже згаданих гормонiв.

Більше того, дослідження свідчать, що прослуховування веселої чи сумної музики впливає на наше сприйняття інших людей веселими чи сумними, відповідно. Результати усіх цих досліджень так чи інакше підтверджують, що музика справді може впливати на наші емоції, в кращу чи в гіршу сторону.

Також більшість досліджень стверджують, що слухання музики під час роботи може покращити нашу ефективність, креативність і зробити нас щасливішими. Але все ж існують певні застереження. Наприклад, існують докази того, що більшість людей відволікаються, коли слухають музику з текстом. Саме тому часто радять уникати такої музики під час виконання робочих завдань, які вимагають значного зосередження чи вивчення нової інформації.

Натомість музика з текстом може допомогти людям, які працюють над рутинними завданнями. Мабуть, це через те, що текст може відволікти від монотонності роботи.

Ми вже згадували малювання в контексті арт-терапії. А тепер давайте розглянемо його детальніше. Образотворче мистецтво – ще одна важлива складова розвитку творчої особистості.

Пропонуємо 7 переконливих причин, аби почати малювати:

  1. Сучасна наука стверджує, що заняття образотворчим мистецтвом не тільки природно для будь-якої людини, але і дуже корисно. Навіть якщо у вас немає ні вродженого таланту, ні спеціальної освіти, малювання принесе вам користь.
  2. Боротьба зі стресом і почуттям тривоги. В ході недавнього дослідження, вчені запропонували учасникам зайнятися живописом. Вже через 45 хвилин у випробовуваних було зафіксовано значне зниження рівня кортизолу – гормону стресу.
  3. Психологічний вплив живопису настільки яскраво виражений, що його використовують в якості терапії для жертв домашнього насильства, людей, які постраждали від злочинних дій або зазнали тяжкої втрати.
  4. Живопис покращує роботу головного мозку. Образотворче мистецтво може поліпшити зв’язки між нейронами людського мозку. Як стверджують вчені, це допомагає нам краще зосереджуватися на предметі і швидше засвоювати нові знання.
  5. Подолання печалі і смутку. Зосередження на творчості дійсно допомагає забути про багато проблем. Якщо ви хочете відволіктися від сумних думок і переживань, то беріть в руки мольберт, фарби, олівці і крейда.
  6. Бездумне малювання ескізів допомагає зосередитися. Не варто думати, що користь можна отримати тільки від серйозної живопису. Іноді навіть механічно створені каракулі на папері можуть виручити у важкій ситуації. Як стверджують автори дослідження, цей простий прийом допоможе вашому мозку залишатися у фокусі і запам’ятати на 29% більше, ніж якщо б ви просто сиділи і слухали.
  7. Намалюйте свої проблеми. Вчені вже давно помітили, що набагато простіше знайти вихід із ситуації, якщо описати її на папері. Після сеансу арт-терапії проблеми здаються не такими великими.

Як бачимо, папір і фарби здатні мега-позитивно вплинути на наш стан. Тож, вперед, до насолоди дивовижним світом образотворчого мистецтва

Куди ж йти за креативністю і як вона може змінити життя кожного?

Один зі світових лідерів індексу цитованості, психолог Міхай Чіксентміхаї, наводить дуже просте пояснення креативності: «Ми говоримо, що фізик креативний, якщо він змінив практики, прийняті в цій галузі науки; якщо ж людина змінила власне життя – ми говоримо про особисту креативність. Змінити свою особистість – означає засвоїти нові моделі уваги. Дивитись на те, чого ми досі не помічали, причому дивитись іншими очима; навчитись думати по-новому і по-новому переживати те, що відбувається з нами».

Креативність можна і потрібно розвивати.

Тож, наводимо практичні поради, як саме:

  1. Дивуйтесь! Щодня знаходьте довкола себе речі, варті вашого подиву, та слідуйте за ними, як Аліса із Країни чудес. Так ви розвинете функцію довільної уваги та прокачаєте ваш мозок. Або ж дивуйтесь разом із дитиною та вчіть її цій корисній навичці.
  2. Знайдіть те, що вас цікавить і слідуйте за цим. Знаходьте для себе нетипові заняття щодня, або ж віднаходьте нові способи робити буденні справи.
  3. Створіть мотивуюче середовище. Облаштуйте простір, робіть більше того, що подобається, переключайтесь з одних задач на інші. Звісно, не забувайте про розпорядок дня, в якому обов’язково має бути час на лінощі і відпочинок.
  4. Так чи інакше, всі визнані експерти з виховання та креативності сходяться на думці, що не слід боятись помилок – навпаки, треба пробувати нове та вірити у свої сили.

І якщо ми звідусіль чуємо, що сектор креативної економіки набуває обертів та потребує все більше людей – то чому б нам не розвивати креативність у самих собі та не давати собі путівку у майбутнє, де саме дизайн-мислення та інноваційні рішення стануть запорукою успіху. Тож, надихайтесь!

Автор:

журналістка, менеджерка із комунікацій Центру “Ейдос” Тетяна Кавуненко

Проект “Агенти Змін”, в рамках якого було підготовлено матеріал, реалізують: Центр політичних студій та аналітики “Ейдос”, Національний Центр “Мала Академія Наук України”, Благодійний фонд “Агенти змін”, Молодіжна ініціатива “Серце в долоньках” за фінансової підтримки Фонду Демократії ООН (UNDEF) впродовж 2018-2020 років.

поділитися: