Екологічна свідомість

10 Січня 2020

Світ потопає в еконовинах. І ми не можемо стояти осторонь таких важливих процесів, особливо, коли йдеться про формування громадянської культури. Адже зменшення кількості відходів та відповідальне ставлення до еклогії – це не право кожного з нас на вибір своєї поведінки, це обов’язок тих, хто живе на цій планеті. Тож, давайте разом розберемося в тому, як безвідповідальне ставлення до сміття впливає на нашу Землю.

Почнемо з найсолодшої кімнати – кухні.

Це – місце «сили» для кожного з нас, адже тут готуються найсмачніший борщ та мамині котлети, і саме тут – залишається найбільше сміття. Тому давай поговоримо про тверді побутові відходи.

«Україна виробляє трохи більше 474 мільйонів метричних тон відходів на рік (дані за 2017 рік), 448 мільйонів з яких – небезпечні відходи. Жодна з 105 країн, щодо яких є дані про небезпечні відходи, не виробляє більше таких відходів», – йдеться в результатах аналізу американського агентства 24/7 Wall Street.

А це 10,6 тонн сміття на людину щороку. Уявіть собі вантажний «Камаз» вашого сміття за рік, середня вантажопідйомність якого 10 000 кг.

Саме тому настільки важливо говорити про необхідність сортування для правильної утилізації твердих побутових відходів та переробки вторсировини.

Тож, пропонуємо 3 простих кроки, які кожен з нас може робити щодня:

! Відмовитися від зайвого сміття: одноразові соломинки, чай в пакетиках, цукор в стікерах, одноразові рушники, і так далі. Все це – зайві потужності для виробництва та +1 до власного «Камазу» сміття, а листковий чай в улюбленому горнятку з додаванням меду і без використання соломинки – ще те задоволення.

! Замінити одноразове на багаторазове та реагувати на шурхіт одноразових «кульочків» запитання «пакетик потрібен?» та пластикові вушні палички – як ваш кіт на запах цитрусових.

! Сортувати те, що лишилося: харчові відходи – в компостер, вторсировину – в окрему коробку, і тільки те, що лишилося – у сміттєве відро БЕЗ використання пакетів, адже це той самий поліетилен, а наші відходи «задихаються», утворюючи звалищний газ, який спричиняє парниковий ефект у 20 разів більше, аніж вуглекислий газ.

Звісно, питання сортування і утилізації сміття треба вирішувати на законодавчому та місцевому рівні, однак останнє слово за нами – нашою культурою та діями.

Відповідальне ставлення до використання води

Думаєте, що нестача питної води тільки в країнах Африки? А як вам той факт, що Україна увійшла до списку країн з найбільш небезпечною і несмачною водопровідною водою? І цього року відбувся круглий стіл, де обговорювали імпорт питної води?

Тож, сьогодні ми у ванній кімнаті і поговоримо про кроки, які допоможуть раціонально використовувати такий цінний ресурс, як воду.

У середньому за хвилину з крана витікає від 7 до 11 літрів води, тому:

Крок №1️. Чистити зуби, набираючи воду в склянку, приймати душ, а не набирати повну ванну.

Крок № 2. На кожен змив унітаза йде приблизно 12 літрів води (залежить від баку), тому викидайте краще рештки дрібної їжі у ваш компостер, щоб і воду зберегти, і труби не засмічувати.

Крок № 3️. Намагайтеся не використовувати пральні і миючі засоби з фосфатами (це сполуки металів і фосфорної кислоти), адже саме вони сприяють цвітіння водоростей, що забирають кисень, в результаті чого гниє риба. До речі, вони є також у шампунях, гелях для душу і рідкому милі, замінити які можна твердим милом та органічним шампунем.

Тож, кожного ранку, випиваючи склянку води, згадайте, що ви викинули в неї вчора.

Екологічна свідомість за робочим місцем

Папір для нотаток, стоси документів, пластикові ручки та підставки до них – все, до чого ми звикли і про подальшу долю рідко замислюємося в робочі будні. Хоча варто, адже приблизно 1/3 всіх відходів складає саме макулатура, яка має один із найвищих ступенів переробки і яку можна переробляти 6-8 разів. Тому нижче відповідаємо на питання: чи варто її здавати в пункт прийому вторсировини?

Для виробництва однієї тонни паперу вирубується щонайменше 17 дерев, витрачається 26 тисяч літрів води, 4000 кВт електроенергії та 240 літрів палива. А щоб врятувати одне дерево від вирубки, необхідно зібрати для вторинної переробки близько 80 кг паперу.

Скільки ви витрачаєте паперу щодня – порахуйте по кількості заміток на столі, роздрукованих сторінок тексту та кількості реклами, взятої на вулиці. Туалетний папір, виготовлений з 100% целюлози (або навіть з додаванням вторинної сировини), також зараховується до зрубаних для вас дерев.

Як зберегти ліси?

Крок №1️. Шукайте виробників, що використовують тільки вторинну сировину та здавайте макулатуру.

Крок № 2. Почніть сортування з коробки, яка стоятиме поруч зі смітником або ж принтером. У містах є пункти прийому макулатури.

Крок № 3. Уникати зайвого друку. Друкуйте з обох боків. Звертайте увагу на структуру: мінімум вільного місця на папері й трохи зменшені поля документа допомагають значно економити папір. Зменшення полів удвічі може зекономити більш ніж 5% паперу.

Крок № 4. Відмовляйтеся від паперових носіїв – візитки, нотатки, програми заходів чи конференцій можна завантажувати на телефон чи інші цифрові носії.

Крок № 5. Використовуйте термочашку замість паперових стаканчиків. За приблизними підрахунками, відмова від паперових стаканчиків співробітниками офісу, в якому працює близько 50 осіб, дасть змогу рятувати більше одного дерева на рік.

Крок № 6. Купуйте FSC-сертифіковані товари: папір, меблі. FSC – міжнародна система добровільної сертифікації підприємств, що займаються заготівлею чи обробкою деревини. Тільки в Україні є понад 400 сертифікованих підприємств.

Крок № 7. Гуляйте в лісі, національних парках та фіксуйте порушення. Прогулянки у лісі дають змогу сприймати вирубку лісів не як абстрактне поняття, віддалене від життя містян, а як реальну проблему, що потребує конкретних дій від кожного.

Профілактика накопичення сміття

Тож, поговоримо про магазин, адже саме звідти ми приносимо більшість сміття додому.

Крок №1️. Купувати в свою тару, адже зайвим говорити про кількість і шкоду пластику.

Крок №2. Для сипучих, сухих продуктів – використовуйте мішечки (їх можна пошити);

Крок №3. Для м’яса і риби – користуйтесь харчовими контейнерами;

Крок №4. На фрукти і овочі – просто клейте стікери.

Крок №5. Купуйте на вагу у місцевих виробників. Так і якість буде краща і ресурси на перевезення збережете.

Крок №6. Складайте списки і купуйте оптом, адже часто виробники апелюють до зручності, а не раціональності. Список дозволить уникнути зайвих витрат і упаковки від снікерсу, що лежить біля каси. До того, краще купити все одним чеком, адже вони не переробляються, до того, вони ще й містять отруйні речовини, які шкодять здоров’ю людини.

Такі прості, але важливі кроки допоможуть виробити вам свої звички раціональної споживацької поведінки та збережуть нашу планету від згубного впливу сміття.

Як сміття і недбале ставлення до нашого планети шкодить нашій Землі у глобальному сенсі?

Пластик розкладається протягом мільйонів років, в процесі виділяючи різного роду шкідливі речовини. На більшості звалищ пластик спалюють з метою звільнення місця для нових партій відходів, але при спалюванні із нього виділяються важкі метали, що руйнують озоновий шар. Крім цього, в результаті згорання утворюється дим, який при потраплянні в організм людини або тварини, може привести до смертельно небезпечних захворювань і навіть смерті. Продукти розпаду пластмаси піднімаються в повітря і випадають згодом назад на поверхню Землі у вигляді кислотних дощів.

Сумна статистика свідчить, що щорічно на одного жителя великого міста доводиться до 5 сотень кілограмів відходів, жителі міст поменше залишають після себе приблизно 150-200 кілограмів відходів. Найбільша кількість промислових відходів припадає на США, Норвегію, Іспанію, Швецію, Нідерланди і Росію.

Результати багатьох досліджень говорять про те, що для розкладання паперу необхідно близько 5-10 років, для банки з-під консервів необхідно 90 років, для розкладання поліетилену – 200-500 років, а, щоб розклалося скло – 1000 років.

48 кг різних канцерогенних речовин на рік вдихає житель мегаполісу. Через вихлопні гази щороку помирає щонайменше 225 тисяч людей. Однак, медики кажуть, що реальні цифри можуть бути в 2 рази більшим.

Через нашу з вами діяльність зникає не лише прісна вода, про що ми говорили вже в одному із наших попередніх дописів. Серйозної шкоди ми завдаємо й світовому океану. Через людську діяльність щороку у води Тихого океану потрапляє 9 млн тонн відходів, і ще понад 30 млн в Атлантику! Найбільша проблема з нафтою. Навіть без аварій, а лише у результаті судноплавства і очищення танкерів в океані у воду потрапляє від 5 до 10 млн тонн нафти. А ще протягом останніх 20 років зникло майже 20% всіх коралових рифів.

Проблема глобального забруднення відходами планети в даний момент дуже актуальна і такою вона буде залишатися протягом багатьох років – до того часу, поки люди не придумають зовсім нові методи утилізації сміття, які дадуть можливість назавжди покінчити з відходами.

А до тих пір кожна людина повинна пам’ятати про важливість переробки відходів, а також дотримуватися нехитрих правил, що дозволяють хоча б трохи зменшити кількість сміття на Землі.

 

Автор:

журналістка, менеджерка із комунікацій Центру “Ейдос” Тетяна Кавуненко

 

Проект “Агенти Змін”, в рамках якого було підготовлено матеріал, реалізують: Центр політичних студій та аналітики “Ейдос”, Національний Центр “Мала Академія Наук України”, Благодійний фонд “Агенти змін”, Молодіжна ініціатива “Серце в долоньках” за фінансової підтримки Фонду Демократії ООН (UNDEF) впродовж 2018-2020 років.

 

поділитися: